Марина одинока мама 2-х хлопчиків Кирила 2016 р.н. і Макара 2018 р.н. Старший син інвалід з дитинства з діагнозом аутизм, потребує постійної реабілітації. Під час окупації Марина з дітьми була в м. Мала Рогань. Більше місяця прожила з дітьми в підвалі, без їжї, води, тепла. В скрінах переписок з нею, ви можете почитати, як це було насправді і що вона пережила.

Марина виїхала до Запоріжжя, але жити там з дитиною інвалідом без підтримки рідних виявилося занадто складно. Повернулася до Харкова, там регулярно ракетні атаки, але є хоть якась підтримка. Марині потрібні кошти, на їжу для дітей та на елементарні потреби, вона дуже вдячна, що ми не лишаємо її в такий скрутний час.